Мене звуть Світлана Олександрівна. Я народилася в Росії, але більшу частину свого життя провела в Україні, у місті Харкові.
Здобула економічну освіту і тривалий час працювала в банківській системі. Однак, років 10 тому я прийняла рішення змінити сферу своєї діяльності і стала працювати гувернанткою, оскільки ця професія мені ближча.
Не одразу усвідомила своє покликання, хоча ще в дитинстві проводила уроки для ляльок, своєї сестри та її подруг. Я рада, що в Мальме я знайшла «Дзвіночок», який об’єднує добрих людей різних національностей поза релігійними і політичними рамками. Я рада ділитися своїми знаннями з дітьми, допомагаючи їм освоювати російську мову і розвивати мову.
Я дотримуюся поглядів гуманної педагогіки і мені подобається розмовляти з дітьми. Слухати їх особливо важливо, оскільки вони, найчастіше, перебувають ближче до істини в деяких питаннях, ближче, ніж ми, дорослі. Потрібно тільки знайти баланс між свободою і вседозволеністю, що є досить складним завданням. Отже, для виховання дітей потрібно постійно вчитися самому, розвивати в собі якості, які допоможуть їм знайти радість і сенс життя.
Люблю природу: ліси, поля, гори, море, річки… Саме там виникає відчуття єднання з цим світом, відчуття польоту і невагомості. Мені подобається мистецтво і творчість. Захоплююся здатністю передавати красу реальності, інколи навіть нереальної, через п’ять почуттів або, можливо, навіть більше. Таке мистецтво надихає і підносить, пробуджуючи все найкраще.
Моя улюблена фраза: «Немає чудес, є тільки брак знань».