Ця стаття адресована україномовним, які цікавляться скандинавськими мовами, і шведам, що вивчають східнослов’янську групу. Тут — цифри, приклади та аналіз, які допоможуть у кроках до взаєморозуміння і, можливо, надихнуть на вивчення інших мов.
Що таке «мова»?
Між діалектом і мовою часто лежить не лише лінгвістика, а й політика, ідентичність, самосвідомість. «Мова — це діалект, у якого є армія і флот», — писав Макс Вайнрайх (1945).
Таким чином, поділ мов часто має культурний компонент.
Східнослов’янські мови: російська, українська, білоруська
Загальні витоки
Всі походять від праслов’янської та старослов’янської. Авторська писемність — кирилиця, але орфографія в кожній відрізняється.
Наскільки вони близькі?
- Російська й білоруська подібні граматично, але білоруська містить більше польських запозичень.
- Українська музично і лексично ближча до білоруської, ніж до російської.
Взаємне розуміння — асиметричне
- 90–95 % українців пасивно розуміють російську.
- Лише 30–40 % росіян на рівні вистачало б для повноцінного спілкування українською.
Схожа ситуація з білоруською, але вона рідше використовується в побуті.
Чому так?
Українці та білоруси часто виховувалися в двомовному середовищі (українська-білоруська + російська), тому російська для них звична.
А росіяни не мають щоденного контакту з українською або білоруською, тому їм важче її розуміти.
Русинська мова
Через невелику кількість носіїв і відсутність єдиного стандарту русинська мова не входить до порівняння. Якщо цікаво — рекомендую окрему статтю про нього.
Скандинавські мови: шведська, норвезька, датська
Скандинавські мови походять від давньоскандинавської. Основні стандарти:
- шведська
- норвезька (букмол і нюношк)
- данська
Ісландський і фарерський близькі історично, але у повсякденному спілкуванні де вони взаємозрозумілі з іншими.
Взаємне розуміння: як це виглядає?
- Норвежці добре розуміють письмо і мову своїх сусідів.
- Данці читають шведську й норвезьку краще, ніж чують.
- Шведи краще розуміють норвезьку мову.
Згідно з дослідженнями (Mariève Chouinard 2021), рівень порозуміння — 60–80 % у залежності від поєднання мов.
Дослідження розуміння скандинавських мов (2005) показало, що:
- скандинави розуміють у середньому 60–80% сусідніх мов у мові
- існують великі відмінності залежно від групи.
Порівняння
Граматика та система письма
Східнослов’янські | Скандинавські мови | |
---|---|---|
Відмінкі | 6–7 | 1–3 (залежить від загального підрахунку) |
Особові форми дієслів | Є | Є, але простіші |
Відмінювання іменників | Так, комплексне | Ні (обмежене) |
Визначеність | Не виражена | Так, наприклад, hus/huset |
Алфавіт | Кирилиця | Латиниця |
Різниця у написанні та вимові: як схожі слова виглядають у скандинавських мовах
Багато поширених слів у шведській, норвезькій та данській мовах мають спільне походження з давньоскандинавської мови. Проте з часом ці слова зазнали змін і сьогодні виглядають або звучать по-різному в кожній із мов.
Нижче наведено приклади споріднених слів, які мають однакове значення, але відрізняються написанням та/або вимовою. Такі порівняння допомагають краще зрозуміти як спільні риси, так і характерні особливості кожної з трьох мов.
Шведська | Норвезька | Данська |
---|---|---|
mjölk «молоко» | melk | mælk |
mycket «багато; набагато; дуже» | mye | meget |
sjuk «хворий» | syk | syg |
utan «без» | uten | uden |
Підсумок
Простота спорідненості не гарантує розуміння. У східнослов’янських країнах розуміння часто однобічне: українці/білоруси зазвичай розуміють російську, але не навпаки. У Північній Європі взаємне розуміння вище, але все ж нерівне.
Починати варто з прослуховування, читання, текстів з перекладом. Це найкращий шлях до справжнього міжкультурного зв’язку.
Корисні джерела:
- Mariève Chouinard (2021), Are the Nordic languages mutually understandable? Nordics Info, Aarhus universitet, https://nordics.info/show/artikel/are-the-nordic-languages-mutually-understandable. Доступно 16 липня 2025 року.
- Charlotte Gooskens (2024), Mutual Intelligibility between Closely Related Languages.
- Institutet för språk och folkminnen (2020), Nordiska språk. https://www.isof.se/flersprakighet/lar-dig-mer-om-de-nordiska-spraken/nordiska-sprak. Доступно 16 липня 2025 року.
- Thomas Rosén (2022), Kriget och språken. У: Språkpolitikbloggen [блог], https://www.isof.se/flersprakighet/sprakpolitik/sprakpolitikbloggen/inlagg/2022-07-04-kriget-och-spraken. Доступно 16 липня 2025 року.
- Gramota.ru – довідково-інформаційний портал
- NashaNiva.by – білоруська суспільно-політична та літературна інтернет-газета
- Slovnyk.ua – портал української мови та культури