Малі знаки, великі відмінності – про відмінності у цифровому листуванні між українцями та шведами

У сучасному світі ми щодня пишемо повідомлення: у месенджерах, електронною поштою, у соцмережах. Ось кілька нюансів, на які варто звернути увагу.

Смайлики

Українці часто використовують дужки без очей:
«)», «))», «)))» — це усмішка
«(» — сум

Шведи ж звикли до «західних» смайликів:
«:)»
«:(»
«;)»

Тобто обличчя з очима (двоокрапка) і ротом (дужка). Якщо ви хочете, щоб швед зрозумів емоцію правильно, краще використовувати знайомі йому символи.

Як підписують повідомлення

У нас прийнято просто написати ім’я:
Олена

У Швеції часто додають косий слеш перед ім’ям:
/Anna

Списки

Українці часто ставлять крапку з комою (;) після кожного пункту у списку – особливо в офіційних документах.

Приклад:

  • купити молоко;
  • забирати дітей;
  • приготувати вечерю.

Шведи ж рідко ставлять розділові знаки в кінці пунктів – навіть у діловому стилі. Часто рядки закінчуються без жодного знака.

Приклад:

  • köpa bröd
  • hämta barnen
  • ringa mamma

Новий абзац

Ще одна явна відмінність полягає у тому, як відзначати новий абзац.

У шкільному стилі (та й у багатьох дорослих) прийнято починати абзац з відступом.

Шведи ж частіше пропускають одну порожню строку між абзацами, а кожне нове речення починають з лівого краю – без відступу.

Чому це має значення?

Розуміння таких дрібниць допомагає краще спілкуватися з іншими культурами. Ваше «)))» може здатися дивним, але для іншого – це просто незвичне. Варто навчитися бачити в цих дрібницях не помилки, а особливості різних культур. Адже усмішка є усмішкою – незалежно від того, скільки дужок у ній «:)» або «))»!

Про автора

двокрапки, праві дужки, коса і крапка з комою
Кілька символів. Ілюстрація: Ніклас Бьонемарк.