У музиці російською, українською та білоруською мовами використовуються італійські назви нот. У шведській мові використовується буквена система.
Дві системи – одні й ті самі ноти
Італійська система назв | Буквенна система (шведською мовою) |
---|---|
до | c |
ре | d |
ми | e |
фа | f |
соль | g |
ля | a |
сі | b (раніше в шведському – h) |
Ось як вони виникли:
- Система до-ре-ми виникла в XI столітті, коли чернець Гвідо д’Ареццо дав кожному тону гами склад з латинського гімну («Ut queant laxis»). Ут пізніше став до.
- Літери a–g походять із середньовічної німецької церковної музики. У Скандинавії довгий час існувала відмінність сідіез = «b» і сі = «h»; сьогодні це часто спрощується до «bess» та «b» (за винятком академічних кіл).
Плутанина з b/h
Якщо шведський хоровий диригент просить тенор взяти «b», російський саксофоніст чує «си-бемоль». Але якщо він кричить “аш мінор”, швед думає “b-moll”. Просте правило запам’ятовування:
b = сі
bess = сі‑бемоль
Практичні поради, коли ми музикуємо разом
- Вправляйте гами подвійно: c‑d‑e… / do‑re‑mi вгору… вниз…
- Пишіть записки: Розкладіть два ряди карток із нотами на пюпітрі.
- Говоріть про знаки і тональності: «fiss» по-шведськи – це «фа-дієз»; «G-dur» – це «соль мажор».
Культурні курйози
- Послухайте, як Джулі Ендрюс співає «Do-Re-Mi» – чудова ілюстрація сольмізації.
- Йоганн Себастьян Бах закодував своє прізвище в нотах: по-шведськи «B-A-C-H», по-українському «сі – ля – до – сі-бемоль».