У Швеції нині живуть люди з різними мовами східнослов’янського походження — передусім із Росії, України та Білорусі. Найвідоміші — це українська, російська й білоруська, але існують і менш поширені мови, які мають власну ідентичність, а також мовні гібриди, що виникли на перетині культур. Щоб краще зрозуміти мовне розмаїття і ситуацію наших сусідів, важливо знати, наскільки різноманітна східнослов’янська мовна група.
Три основні мови: українська, білоруська, російська
Трьома найбільшими та найусталенішими східнослов’янськими мовами є..:
- Українська — державна мова України. Має власну звукову систему, лексику і граматику, близьку до білоруської. У ХХ столітті українська мова зазнавала утисків, але після здобуття незалежності у 1991 році, особливо після 2014 року, її роль значно зросла. Відповідно до лінгвіста Мікаеля Паркваллю (Mikael Parkvall) у книзі «Sveriges språk i siffror – vilka språk talas och av hur många?» (2016), кількість російськомовних у Швеції оцінюється у 29 000 осіб. З того часу воно, ймовірно, збільшилося.
- Білоруська — одна з двох офіційних мов у Білорусі (друга — російська). Близька до української, з архаїчнішими елементами у фонетиці. Хоча формально має державний статус, у повсякденному житті її використовують рідко. Водночас існує активний рух за її збереження й розвиток.
Російська — найбільша за кількістю носіїв слов’янська мова. Є державною в Росії та використовується як міжнаціональна мова в деяких пострадянських країнах. У Швеції її часто використовують як рідну мову іммігранти зі Сходу. Мікаель Парквалл вважає, що у 2015 році кількість україномовних у Швеції становила 4 900 осіб. Ця цифра, безперечно, зросла в кілька разів у 2022 році, коли до Швеції ринула хвиля біженців з України. - Російська — найбільша за кількістю носіїв слов’янська мова. Є державною в Росії та використовується як міжнаціональна мова в деяких пострадянських країнах. У Швеції її часто використовують як рідну мову іммігранти зі Сходу. За оцінками Парквалля, кількість тих, хто розмовляє білоруською, у Швеції становить 1 700 осіб.
Маловідоме: русинська мова
Окрім трьох основних мов, варто згадати і русинську мову, поширену в Карпатах — на заході України, сході Словаччини, південному сході Польщі, у частинах Угорщини та Сербії (Воєводина). У кількох країнах вона має статус мови національної меншини.
Іноді русинську розглядають як діалект української, а іноді — як окрему мову. Існує кілька письмових традицій, а носії мови мають чітке усвідомлення своєї культурної ідентичності. В історичних текстах «ruthenian» означало як русинську, так і ранню українську мову.
Мовні гібриди: трасянка й суржик
У повсякденному мовленні в Білорусі й Україні поширені змішані форми:
- Трасянка — поєднання білоруської й російської мов, що виникло в умовах русифікації. Часто має низький соціальний статус, але є поширеною серед старшого покоління.
- Суржик — поєднання української й російської мов, поширене в Україні. Це неформальна мова, яка сильно відрізняється в різних регіонах. Вона жива, мінлива, і для багатьох людей — рідна мова спілкування вдома.
Ці гібридні мовні явища відображають складну мовну історію, соціальні зміни та багатогранність мовної ідентичності.
Жива частина культурного спадку
Східнослов’янські мови — це не просто система мов, а жива частина культурного спадку, сформована історичними та соціальними процесами. Звертаючи увагу не лише на державні мови, а й на менш відомі чи змішані форми, ми можемо краще зрозуміти життя, думки та ідентичність людей зі Східної Європи — як на батьківщині, так і в діаспорі у Швеції.
