У Швеції сьогодні живуть люди, які розмовляють різними східнослов’янськими мовами, насамперед із походженням із Росії, України та Білорусі. Найвідомішими є російська, українська та білоруська – але цим список не обмежується. Є й малі мови зі своєю ідентичністю, і змішані форми, що з’явилися внаслідок тривалих контактів між народами та культурами. Щоб розуміти цих людей та їхнє мовне середовище, корисно знати, наскільки різноманітна східнослов’янська мовна група.
Три основні мови: російська, українська та білоруська
Три найбільші та найпоширеніші східнослов’янські мови – це три найбільші та найпоширеніші східнослов’янські мови:
- Російська – найбільша слов’янська мова та одна з найпоширеніших мов світу. Вона є державною в Росії та використовується як офіційна в низці країн колишнього СРСР. У Швеції російська – одна з найпоширеніших рідних мов серед іммігрантів. Згідно з лінгвістом Мікаелем Паркваллю (Mikael Parkvall) у книжці “Sveriges språk i siffror – vilka språk talas och av hur många?” (2016), кількість російськомовних у Швеції оцінюють у 29 000 осіб. Відтоді вона, ймовірно, збільшилася.
- Українська – державна мова України. Вона близька до білоруської та російської, але відрізняється вимовою, лексикою та граматикою. У XX столітті українську мову в деяких регіонах України витісняли, але після незалежності 1991 року – і особливо після 2014 року – її статус значно зміцнився. Мікаель Парквалл вважає, що 2015 року кількість україномовних у Швеції становила 4 900 осіб. Ця цифра, безсумнівно, зросла в кілька разів у 2022 році, коли до Швеції хлинула хвиля біженців з України.
- Білоруська – одна з двох офіційних мов у Білорусі (друга – російська). За структурою вона найближча до української, але має більш архаїчну вимову. Хоча вона має офіційний статус, у повсякденному житті білоруська мова використовується відносно рідко, особливо в містах. Проте існує активний рух за її збереження і розвиток. За оцінками Парквалля, кількість тих, хто розмовляє білоруською у Швеції, становить 1 700 осіб.
Часто забувається: русинська мова
Крім трьох великих мов, існує русинська – східнослов’янська мова, якою розмовляють у Карпатах: у західній Україні, на сході Словаччини, південному сході Польщі, а також у деяких регіонах Угорщини та Сербії (особливо у Воєводині). У низці країн її визнано мовою національної меншини.
Русинську мову часто розглядають або як діалект української, або як окрему мову. Вона має кілька писемних традицій, а русини – виражене почуття культурної ідентичності. У західній Європі в XIX столітті “ruthenian” (рутени) також був терміном, що позначав українців.
Змішані форми: трасянка і суржик
У Білорусі та Україні поширені змішані мовні форми, які відіграють важливу роль у повсякденному житті, хоча й не визнаються офіційно:
- Трасянка – суміш білоруської та російської мов. Використовується переважно в усному мовленні, особливо серед літнього покоління в Білорусі. Часто сприймається як мова зі зниженим престижем.
- Суржик – аналогічна форма в Україні. Це розмовна суміш української та російської, якою користуються мільйони людей. Залежно від регіону суржик може сильно відрізнятися за звучанням і структурою.
Обидві форми виникли в умовах тривалого мовного співіснування та соціальних змін. Сьогодні вони також є частиною живої культури та ідентичності.
Багате і живе мовне середовище
Східнослов’янські мови утворюють багате й живе мовне середовище, сформоване історією, культурою та соціальними змінами. Звертаючи увагу не лише на офіційні мови, а й на малі та змішані форми, ми краще розуміємо, як живуть і думають люди у Східній Європі – і як вони говорять сьогодні у Швеції.
