Коли історія стикається з легендою
У 862 році таємничий ватаг варягів Рюрик з’являється на сторінках найдавнішої східнослов’янської хроніки «Повість временних літ». Він та два його брати нібито «прийшли з-за моря», щоб припинити чвари між племенами, — і стали родоначальниками Київської держави.
Чи може цей уривок вважатися достовірним історичним джерелом, чи це радше пояснювальний міф, покликаний заднім числом обґрунтувати скандинавські сліди в археології та мові?
Що таке історія?
- Перекази та анекдоти («Ерік XIV отруївся гороховим супом»).
- Усе, що сталося — навіть якщо джерела не збереглися.
- Наукова дисципліна — методи, критика, інтерпретація.
- Популярний виклад, що спирається на (3).
Кожне джерело слід читати з урахуванням мети й доби його створення.
Літописна оповідь про Рюрика
Під роком 6370 (862) «Повість временних літ» розповідає: слов’янські племена вигнали варягів, але, загрузнувши в усобицях, послали за морем до народу русів, яких літописець порівнює зі свеями та норманами. Троє братів — Рюрик, Синеус та Трувор — зайняли князівські столиці в Новгороді, Білоозері та Ізборську.
«Земля наша велика й багата, а порядку в ній нема; прийдіть князювати й володіти нами».
Це єдиний середньовічний текст, де згадується Рюрик; казковий стиль спонукає дослідників бачити тут міф про «договір походження».
Мова підказує слід
- Фінське «ruotsi» та естонське «rootsi» = «швед», пов’язані з пра-сканд. коренем «rods-» – «веслярі».
- Руси могли означати скандинавський гурт веслярів, а не окремий етнос.
- «Варяг» — ймовірно від кореня «war-» («стерегти, оберігати»).
Археологія й руни східного шляху
- Скандинавські поховання у Ладозі, Гнєздово тощо з мечами та прикрасами «з-за моря».
- Імператор Костянтин VII Багрянородний фіксує північні назви дніпровських порогів (зокрема Аіфур), що збігаються з написом на готландському рунічному камені.
- На острові Березань знайдено рунічну стелу зі згадкою торгових побратимів Грані й Карла — це єдина відома руна в межах сучасної України.
Ідеологія й наука
- У СРСР (1930–1991) «норманська теорія» вважалася політично небажаною; знахідки тлумачилися на користь автохтонної моделі.
- Після 1991 р. російські та шведські археологи співпрацюють вільніше; концепція мультиетнічної Русі зміцніла.
Висновки
- Епізод про призвання Рюрика — найімовірніше легенда, що узаконює скандинавську верхівку серед слов’ян.
- Перші київські князі мали скандинавські імена (Ігор = Інгвар, Олег = Хельґі), але швидко слов’янізувались через шлюби й державне управління.
- Сукупність мовних, літературних та археологічних даних свідчить про тісні контакти між слов’янською більшістю та варязькими торговцями-дружинниками — взаємодію, що дала поштовх формуванню Київської Русі.
Стаття заснована на тезах лекції Ульфа Паулі, прочитаної на Скрув-кафе в Мальме 13 жовтня 2012 р. і відредагованої 2025 р.
