Рюрик і заснування Київської Русі – легенда чи правда?

Загадковий варяг з-за моря, покликаний навести лад серед слов'ян і започаткувати державу, що стала прародителькою Росії та України, - чи всього лише витончений пояснювальний міф? Зважуємо археологію, лінгвістику та середньовічні літописи в історії про Рюрика та народження Київської Русі.

Коли історія зустрічається з легендою

862 року таємничий варязький вождь Рюрик уперше з’являється в найдавнішому східнослов’янському літописі “Повість минулих літ”. Розповідається, що його і двох братів “покликали з іншого боку моря”, щоб припинити усобиці серед слов’янських племен – і вони стали родоначальниками Київської держави.

Але чи є цей запис надійним історичним джерелом або, навпаки, пояснювальним міфом, створеним заднім числом, щоб виправдати скандинавські сліди в археології та мові?

Що таке історія?

  1. Чутки та анекдоти (“Еріка XIV отруїли гороховим супом”, “Іван Грозний підписував страти тільки після смачного борщу”).
  2. Усе, що трапилося – навіть якщо джерела не збереглися.
  3. Наукова дисципліна – методи, критика, інтерпретація.
  4. Популярна розповідь, що спирається на (3).

Будь-яке джерело важливо перевіряти за метою і часом створення.

Літописна розповідь про Рюрика

Під 6370 роком (862 н. е.) Повість минулих літ повідомляє: слов’янські племена вигнали варягів, але невдовзі розпочали міжусобиці та відправили послів “за море” до народу русь – тих, кого літописець уподібнює свеям і норманам. Троє братів – Рюрик, Синеус і Трувор – зайняли князівські столиці в Новгороді, Білоозері та Ізборську.

“Земля наша велика й багата, а ладу в ній немає; та й ідіть княжити й володіти нами”

Це єдиний середньовічний текст, де згадано Рюрика; короткий, казковий тон змушує багатьох бачити тут не документ, а “договір-переказ” про походження влади.

Мова як ключ

  • ruotsi (фін.) і rootsi (ест.) = “швед”, пов’язані з прасканд. коренем rods- “веслярі”.
  • Русь могла позначати скандинавську “команду веслярів”, а не етнос.
  • Варяг походить, імовірно, від кореня war- (“стерегти, охороняти”), звідки дбайливий, варити.

Археологія та руни східного шляху

  • Скандинавські поховання в Ладозі, Гнєздово та ін. – мечі, фібули, кільця “з того боку моря”.
  • У трактаті візантійського імператора Костянтина VII Порфирородного перераховані північні назви дніпровських порогів (напр. Аіфур), які співпадають із написом на рунічному камені з Готланда.
  • На острові Березань знайдено рунічну стелу: “Grani gærði hvalf þessi æftiʀ Karl, felaga sinn ” – перший і єдиний рунічний пам’ятник на території України.

Ідеологія і наука

  • У СРСР (1930-1991) “норманську теорію” вважали ідеологічно небажаною; знахідки інтерпретували на користь автохтонної версії.
  • Після 1991 року російські та шведські археологи працюють спільно; концепція багатоетнічної Русі зміцнилася.

Підсумки

  • Епізод про покликання Рюрика – ймовірно, казка, покликана узаконити наявну скандинавську еліту серед східних слов’ян.
  • Перші князі Києва носили скандинавські імена (Ігор = Інґвар, Олег = Гельґі), але швидко слов’янізувалися через шлюби та управління.
  • Сукупність лінгвістичних, літературних та археологічних даних свідчить про тісні контакти слов’янської більшості з варязькими торговцями-дружинниками – взаємодію, що породила Київську Русь.

Стаття ґрунтується на тезах доповіді Ульфа Паулі, прочитаної на зустрічі у Скрув-кафе в Мальме 13 жовтня 2012 р. і відредагованої у 2025 р.

Про автора

викладач перед дошкою
Ульф Паули на встрече в Скрув-кафе 13 октября 2012. Фото: Ніклас Бьонемарк.