Люсія — свято світла у Швеції (13 грудня)
Щороку 13 грудня у Швеції вшановують святу Люсію — день, у якому поєднуються католицька традиція та скандинавські народні звичаї. За переказом свята Люсія із Сиракуз († 304) одягала вінок із запаленими свічками, щоб мати вільні руки й носити їжу християнам, які ховалися у катакомбах. До впровадження григоріанського календаря саме 13 грудня припадав зимовий сонцеворот, тому ніч називали Lusse långnatt — «найтемніша ніч року».
Сучасна форма святкування (luciatåg, «хода Люсії») склалася у XIX столітті, а поширилася всією країною після гучного конкурсу «Люсія‑1927» у Стокгольмі. Рано‑вранці (а іноді вдень чи ввечері) заходить Люсія у білій сорочці з свічковим вінком; за нею — подружки‑tärnor із червоними стрічками та stjärngossar («зіркові хлопці») у конусних ковпаках. У дитячих колективах часто приєднуються гномики‑tomtenissar і «пряникові» персонажі.
Найпопулярніша пісня — Luciasången на мелодію неаполітанської баркароли «Santa Lucia». Вона має три поширені шведські тексти: «Sankta Lucia, ljusklara hägring», «Natten går tunga fjät» та дитячий варіант «Ute är mörkt och kallt». Після ходи пригощають шафрановими булочками lussekatter, імбирним печивом і теплими напоями: зранку — кавою, увечері — пряним glögg.
В Україні, як і в Білорусі та Росії, день Люсії не відзначають, хоча святу знають у православній традиції. Деяку тематичну подібність можна побачити у ніч Івана Купала біля літнього сонцестояння, коли запалюють вогнища та пускають вінки на воду, вшановуючи світло й оновлення природи — проте влітку, а не в розпал зими.
Різдво — різні дати і традиції
Швеція (24 грудня)
Шведське Різдво святкують 24 грудня — у Святвечір. Родини збираються за столом, готують святкові страви (оселедець, фрикадельки, різдвяна шинка, “спокуса Янсона”, рисова каша), дивляться по телевізору “Дональда Дака” (Kalle Anka och hans vänner) і чекають на Юлтомте — різдвяного “дідуся”, який об’єднує риси старовинного хатнього духа та Святого Миколая. Співають “Нехай запалаються тисячі різдвяних свічок” (Nu tändas tusen juleljus), “Коли ранок Різдва засяє” (När juldagsmorgon glimmar), “Тиха ніч” (Stilla natt) тощо.
Україна (25 грудня)
Чому в Швеції не кажуть «католицьке Різдво»?
В українській традиції часто вживається вислів «католицьке Різдво» щодо святкування 25 грудня — на відміну від 7 січня. Це зрозуміло з точки зору нашої історії, адже ми довго святкували за юліанським календарем.
Але у Швеції (як і в інших протестантських країнах) це формулювання звучить незвично. Більшість шведів належать до Євангелічно-лютеранської церкви, яка була державною аж до 2000 року, і не є католиками. Тому вислів «католицьке Різдво» здається для них дивним або таким, що не відповідає дійсності.
У повсякденному житті в Швеції просто кажуть jul (Різдво) — без уточнення конфесії. Якщо ж у міжкультурному діалозі потрібно розрізнити дати, краще сказати:
– західне Різдво — västerländskt julfirande
– шведське Різдво — svenskt jul
– за григоріанським календарем — enligt den gregorianska kalendern
Україна (25 грудня)
Із 2023 року 25 грудня стало офіційним святом Різдва в Україні. Його святкують дедалі більше українців, хоча дехто ще дотримується традицій 7 січня. Відзначення може включати як церковні обряди, так і сучасні домашні святкування.
Україна, Білорусь, Росія (7 січня)
У православній традиції Різдво святкують 7 січня — це 25 грудня за юліанським календарем. Урочистості починаються 6 січня з вечірньої служби. Удома подають “святвечір” із 12 пісних страв — серед них кутя, борщ, вареники.
Діти та молодь співають колядки, ходять від хати до хати. Найвідоміша українська новорічно-різдвяна пісня — “Щедрик”, яку знають у світі як “Carol of the Bells”. У пісні “Добрий вечір тобі” бажають добробуту, радості та миру.
Білорусь (25 грудня та 7 січня)
У західній частині Білорусі (наприклад, у Гродненській області) католицьке Різдво 25 грудня є офіційним святом. Однак більшість населення країни дотримується православної дати — 7 січня. У Мінську та інших великих містах ці дві дати часто співіснують у родинах.
Святий Миколай — на різні дати
Швеція (6 грудня): У шведському календарі 6 грудня — день Святого Миколая, але це не є важливим святом. Вважається просто іменним днем.
Україна (6 грудня):
До 2023 року Свято Миколая відзначали 19 грудня. Після переходу на новоюліанський календар тепер його святкують 6 грудня. Миколай — покровитель дітей, відомий своєю добротою. У ніч на 6 грудня діти шукають подарунки в шкарпетках, черевиках або під подушкою. У школах часто проводять свята.
Білорусь — Мікалай
На заході Білорусі католики святкують Міколая 19 грудня. У деяких школах і клубах влаштовують дитячі вистави, співи або костюмовані заходи. Інтерес до Міколая зростає навіть у світських колах як альтернатива Дідові Морозу.
Росія
Святого Миколая вшановують у православній традиції, але це не пов’язано із зимовими дитячими святами. У новорічних святкуваннях домінує Дід Мороз.
Новий рік (31 грудня – 1 січня)
Швеція
Новий рік у Швеції — це світське свято, без релігійного змісту. Його відзначають у компанії друзів і родини: з тристравковою вечерею, ігристим вином, феєрверками й новорічними обіцянками. Опівночі багато хто дивиться телевізійну трансляцію з читанням вірша “Новорічний дзвін” (“Nyårsklockan”) Альфреда Теннісона в перекладі Едварда Фредіна зі сцени Скансену в Стокгольмі.
Україна, Білорусь, Росія
У цих країнах Новий рік є найулюбленішим святом. Саме до Нового року прикрашають ялинку, а не до Різдва. У телевізійній програмі показують новорічне звернення президента. На столі обов’язково є “салат олів’є”, “шуба” (оселедець під буряком), мандарини та інші традиційні страви.
У ніч на Новий рік з’являються Дід Мороз і Снігуронька — персонажі, які дарують подарунки. Часто вони виступають у дитячих ранках, театральних виставах або телешоу. У Росії та Білорусі такі приносять подарунки – часто у зв’язку з великими театральними виставами (jноворічні ранки або новорічні ялинки) можуть бути організовані школами, державними установами чи місцевими будинками культури.
Старий Новий рік (13–14 січня)
В Україні, Білорусі та Росії 13 січня відзначають так званий “Старий Новий рік” — за юліанським календарем. Це менш офіційне, але тепле домашнє свято. Часто це нагода ще раз зустрітися з родиною, доїсти залишки святкових страв і послухати “щедрівки” — новорічні пісні, які співають діти.
Пісні зимових свят
Ось кілька поширених пісень, які ми співаємо на зимових святкуваннях:
- Швеція
• «Sankta Lucia» — у кількох текстових версіях
• «Staffan var en stalledräng» — у день Люсії
• «Nu tändas tusen juleljus», «När juldagsmorgon glimmar», «Stilla natt» — на Різдво
• «Hej tomtegubbar» — для танців навколо ялинки - Україна
• «Щедрик» — найвідоміша українська пісня новорічно-різдвяного циклу, в світі відома як «Carol of the Bells».
• «Добрий вечір тобі» — традиційна колядка з побажаннями добробуту та щастя - Білорусь
• «Добры вечар табе» — білоруський аналог українського «Добрий вечір тобі»
• Вживані також російськомовні або західні різдвяні пісні, залежно від регіону
• На новорічних ранках часто звучать радянські дитячі пісні - Росія
• «В лесу родилась ёлочка»
• «Happy New Year» (ABBA) — одна з найулюбленіших “західних” новорічних пісень
«В лесу родилась ёлочка» — класична новорічна пісня, яка має мелодію, схожу на шведську «När juldagsmorgon glimmar» і навіть на гімн Федеративних Штатів Мікронезії
Порівняльна таблиця свят
| Дата | Швеція | Україна | Білорусь | Росія |
|---|---|---|---|---|
| 6 грудня | – | Святий Миколай | – | – |
| 13 грудня | День Люсії | – | – | – |
| 19 грудня | – | – | Мікалай (католицький) | – |
| 24 грудня | Святвечір | – | Католицький Святвечір (на заході) | – |
| 25 грудня | Різдво | Різдво (офіційно з 2023 року) | Католицьке Різдво | – |
| 31 грудня | Новий рік | Новий рік | Новий рік | Новий рік |
| 6 січня | Три королі (офіційне свято) | Православний Святвечір (до 2023 року) | Православний Святвечір | Православний Святвечір |
| 7 січня | – | Православне Різдво (неофіційно після 2023) | Православне Різдво | Православне Різдво |
| 13–14 січня | – | Старий Новий рік | Старий Новий рік | Старий Новий рік |
Світло в темряві
Зимові свята нагадують нам про наші спільні цінності — світло, доброту та надію. Незалежно від того, хто приносить подарунки — Юлтомте, Дід Мороз чи Святий Миколай — найважливіше, що ми даруємо одне одному тепло й увагу. Спільні пісні, вечері та історії об’єднують наші народи й відкривають шлях до взаєморозуміння.
